Контекст збирає людина

Контекст збирає людина

1. Людина дає договір поставки асистентові, тобто програмі, яка відповідає на запит текстом, і пише: «перевір договір». За хвилину приходить охайний перелік зауважень, проте кожне з них підійшло б до будь-якого договору поставки. Асистентові бракувало контексту, тобто відомостей про угоду, яких у самому договорі немає. Фільм показує, з чого контекст складається, де він лежить і чому збирати та перевіряти його доводиться людині.

2. Сам договір асистент прочитав цілком, і зауваження в нього слушні. Проте хто його питає, Покупець чи Постачальник, він не знає, тому про аванс 40 % пише для обох одразу: для одного це ризик, для другого захист. Від сторони залежить, чи є таке зауваження проблемою взагалі. Тож без контексту виходить огляд договору, а не порада, що з ним робити.

3. Контекст починається з двох відомостей: на чиєму ви боці і навіщо вам угода. У прикладі людина дописує, що її компанія - Покупець і товар потрібен до 30 вересня, бо з 1 жовтня з нього виконують власне замовлення. Після цього аванс 40 % стає ризиком для Покупця, а строк поставки - головним питанням: якщо аванс надійде в останній день, 17 вересня, товар можуть привезти аж 1 жовтня.

4. Друга частина контексту - те, про що сторони домовилися ще до договору. У листі від 3 вересня Постачальник погодився на аванс 30 %, а в проєкті договору стоїть 40 %. З самого тексту цього не видно: 40 % виглядає там як звичайна умова. Лише маючи лист, асистент називає це розбіжністю з домовленістю, і порада стає конкретною: повернути погоджені 30 %.

5. Третя частина - шаблон і позиції компанії. Шаблон - це її власний типовий договір, а позиції - перелік того, на що вона погоджується і на що ні: аванс не більше 30 %, пеня за прострочення поставки обовʼязкова, гарантія від 12 місяців. З цим переліком асистент звіряє пункт за пунктом. Гарантію він приймає, а про пеню пише, що в договорі вона є лише за прострочення оплати.

6. Четверта частина - попередні договори з тим самим контрагентом. Торік «Зерно-Трейд» дав гарантію 24 місяці, тож 12 місяців у новому проєкті - це крок назад, і про 24 можна просити знову. У тій самій теці лежить претензія: минулу поставку затримали на шість днів. Для асистента це ще одна причина наполягати на пені за затримку, бо цього разу запасу в строках у Покупця немає.

7. Усе це не зберігається в одному місці. Лист лежить у пошті, шаблон, позиції й торішній договір - у теках на спільному диску. А дату, до якої потрібен товар, знає керівник закупівель, і ніде вона не записана. Асистент бачить лише те, що потрапило в запит, тож сам цих відомостей не має. Те, що існує тільки в памʼяті людей, спершу доводиться записати.

8. Зібрати контекст можна двома способами. Людина сама знаходить потрібний лист, позиції й торішній договір і вкладає їх у запит. Або вона дає асистентові доступ, тобто підключення, через яке той шукає в пошті й на диску від її імені. Шукає при цьому окрема програма, і повертає вона все, що збіглося за назвою контрагента: потрібний лист, а поруч лист про іншу поставку і застарілий шаблон.

9. Знайдене ще не є контекстом, поки його не переглянула людина. Лист про іншу поставку і застарілий шаблон вона прибирає, бо цієї угоди вони не стосуються. За самим текстом асистент не відрізнить чинну домовленість від скасованої, а затверджені позиції від чернетки: це знає людина, яка веде угоду. Вона ж дописує те, чого не було в жодному файлі: товар потрібен до 30 вересня.

10. Той самий договір з тим самим запитом, але вже з контекстом, дає інший аналіз. Замість загального «ризик для Покупця, захист для Постачальника» у відповіді стоїть: у листі погоджено 30 %, повернути 30 %. Строк поставки асистент звірив із датою, до якої потрібен товар, а пені бракує саме за прострочення поставки. Почати можна з трьох рядків у запиті: на чиєму ви боці, навіщо угода і що вже погоджено.